|
|
Новости
 Про нього достовірно відомо:
Народився 5 жовтня у місті-герої Києві.
Крім паспорта та водійського посвідчення, зберігає у банку значок "Майстер Спорту" та 3 дипломи з різних навчальних закладів.
Дипломи підтверджують кваліфікації: "Тренер зі спорту", "Магістр індустрії розваг" та "Магістр права".
У збірній команді України з легкої атлетики бігав 110 метрів з бар'єрами.
У телевізор потрапив за власним бажанням, під час вимушеної відпустки.
Доторкнувся до професії спортивного журналіста на телеканалах ТРК "Київ" та "НТН".
Перші спортивні новини на каналі "Спорт 1" провів саме Слава Варда. А з нового сезону 2007 року він став вести перші в країні спортивні новини - "Спорт-Репортер" на Новому каналі.
Про нього говорять:
Народився у першому київському пологовому будинку на Печерську.
За національністю ассірієць.
У 2008 Славі 27.
Має знак відмінності Внутрішніх Військ "За зразкову службу".
І більше тисяч оцінок на сайті "Однокласники".
Приховує свій міжнародний диплом масажиста.
Жваво цікавиться практикою сімейного та спадкоємного права.
У багажнику автомобіля возить гвинтівку.
Магічно може жити відразу на двох берегах столиці.
У вільний час складає романтичні вірші.
Готується видати власну книгу.
Тричі на тиждень з'являється у спортзалі з легендарним українським тренером.
Іноді його бачать у заміському стрілецькому клубі.
Рідше - на судових процесах по цивільних справах.
Мало хто знає, як звуть його кота сфінкса.
Практично нікому невідомо, що це кішка.
Інформація про те, що в місті-герої Москві у Слави підростає семирічна донька - категорично не перевірена!
На цю хвилину Слава Варда неодружений.
По информации novy.tv
Інтервью
 Леся Сакада-Островська символізує собою інші часи на «1+1». Власне, від того періоду, коли «Плюсами» відав Олександр Роднянський і коли канал асоціювався із прагненням до українського ренесансу, сьогодні на «1+1» вже не залишилося майже нікого й нічого.
Телеглядачам Леся Сакада-Островська впадала в очі передусім своїм нетривіальним підходом до створення сюжетів, вибором тем і готовністю засукати рукава й зануритися в архіви. Минулого року журналістка навіть отримала премію «Телетріумф» у номінації «Відроджена історія» за цикл сюжетів про українські реліквії, віднайдені в Швеції.
Сьогодні після чергової хвилі скорочення старої «плюсівської» гвардії Леся Сакада-Островська належить сама собі. Дізнавшися про те, що зараз вона працює над документальним фільмом про Казимира Малевича, «День» запросив Лесю на каву, аби детальніше розпитати про кіно і поговорити про інші задуми журналістки.
— 23 лютого виповнився 101 рік від дня народження Казимира Малевича. Власне, це й можна вважати приводом для нашої зустрічі, адже, наскільки нам відомо, ви зараз працюєте над фільмом про художника.
— Так. Почесна пропозиція бути автором цього фільму надійшла мені від Ольги Захарової (колишній арт-директор «1+1». — Ред.). Для Ольги, знаного відеодизайнера, принципи Малевича — дуже актуальні зараз. Окрім того, що він суперсучасний, він ще й народився у Києві. А минулого року на Сотбіс він встановив світовий рекорд, який, я думаю, вже ніхто не поб’є через кризу. Його супрематична композиція була продана за більше ніж 60 мільйонів доларів.
Олександр Роднянський, спасибі йому велике, дає гроші на це кіно. Наші амбіції полягають у тому, щоб це кіно було настільки красивим і цікавим, щоб його можно було продати й у Францію, й у Японію. Для мене дуже важливо, щоб у фільмі прозвучали українські настрої — те, що в Києві, такому красивому місті, де стільки золотих маківок церков і соборів, народився Малевич, який бував і в українських селах, бачив, як там розмальовують печі, як українці одягаються у вишиванки. Це така красива, казкова, яскрава країна, яка однозначно вплинула на його естетику. Ми співпрацюємо з професором-мистецтвознавцем Дмитром Горбачовим, основним дослідником творчості Малевича.
У фільмі ми спробуємо вивести формулу геніальності. Досліджуватимемо феномен його народження (у родині польської шляхти з гербом). Будемо досліджувати художника навіть через планети: можливо, зірки якось вплинули на його генія; через його оточення, яке, можливо, спричинило те, що він почав мислити саме так; через його біди — подружнє життя, знущання системи.
— Тобто фільм розповідатиме не лише про Малевича, а й певним чином представлятиме Україну?
— Так. Ми кажемо, що Малевич — наш, поляки — що їхній, росіяни вважають його своїм. Але ніхто не спростовуватиме той факт, що українське життя вплинуло на його творчість. Якщо почитати його листи, там є багато українських слів, хоча писав він російською. А основна його робота називається «Бог не скинут». «Скидати» — це ж українське слово. Мислення у нього було таке.
— На якій стадії зараз перебуває робота над фільмом?
— Насправді уся заковика в Лесі Сакаді-Островській. Я не є сценаристом. І цю кризу я хочу використати, щоб стати фаховим сценаристом. Я буду дуже просити про допомогу Олеся Ульяненка, який робив сценарій «Украденого щастя» для Андрія Дончика. І як тільки напишу сценарій, кіно одразу запустимо.
— Пригадую, ваші сюжети в ТСН дуже вирізнялися на тлі інших. Зрештою, ви вже давно переросли інформаційний формат. Далі що? Режисер-документаліст?
— Я дуже хочу бути сценаристом. Це я для себе вже вирішила. Мені здається, я можу цьому світу сказати багато такого, чого не можуть сказати інші. Можливо, це нахабство з мого боку, а, можливо, — оригінальне бачення. А який жанр найдоступніший? Кіно. Причому не тільки документальне. Саме масова культура: щоб люди заходили в кінотеатр — і виходили натхненними та просвітленими.
— Тут може виникнути проблема: хто це кіно транслюватиме, щоб його побачив саме масовий глядач?
— А тут нам допоможе криза. Люди дуже зміняться. Раніше вони жили доларами, матерією, заробітками, валютними рахунками, споживацькими агресивними ідеями — а зараз це від нас забирають. Нам говорять: не туди йшли, панове! Люди почнуть шукати відповіді: а як же жити, якщо не долар? І всі почнуть розуміти, що потрібно щось зовсім інакше, що можна віднайти в своїх душах, у чомусь світлому.
Можливо, хтось згадає, що в нашій країні є люди, які ніколи не потрапляли на екран — Ліна Костенко, Євген Сверстюк. Політиків усі знають, а справжніх духовних лідерів — ні. І тут з’явиться наше кіно. Я сподіваюся, воно буде настільки красиве, що його навіть «1+1» покаже.
Мене дуже здивував Дмитро Горбачов, коли розповів, що до нього приїжджали японські колеги спеціально для того, щоб зібрати матеріал про Малевича для центральної японської газети. Тому що це планетарна особистість, народжена у Києві. А в нас, мабуть, і не кожен знає, хто такий Малевич. І це нормальне телебачення? Воно примітивне. А має бути іншим.
— В одному зі своїх інтерв’ю ви казали, що національно-буржуазний формат — ваша мрія. Де зараз ця аристократична українська думка?
— Селянська Україна у нас випнута. Я розумію, що шляхта у нас була роздерта між кількома імперіями, але ж вона була. Дорогою до Житомира мені розповідав Євген Чернецький (історик. — Ред.), що тут ось, за 70 кілометрів від Києва, жив рід Дубинських. Їм привілеї надав польський король. І вони були дуже потужні. І раптом я дивлюся на Україну зовсім з іншої точки зору: у нас же були герби, шляхетні люди, які любили цю землю. Треба випинати це! Ми тоді інакше почуватимемося.
— Коли ми з вами спілкувалися під час «Телетріумфу», ви розповідали про те, що хочете зробити документальний серіал про російських діячів українського походження. Що з цим проектом?
— Мені не дали зробити цей серіал. Я написала листа своїй начальниці Наталці Катеринчук (очолює інформаційну службу «1+1». — Ред.). І вказала там прізвища: Достоєвський (який, виявляється, родом із Вінниччини), Бердяєв, Чайковський, Паустовський… Там було безліч прізвищ російських «ікон» українського походження. Тут немає ніякого протиставлення, це просто данина правді: якщо з точки зору коріння подивитися на діячів російської культури, то серед них виявиться безліч українців. Ця земля така родюча! Як про це не говорити? І раптом Наталка не затверджує цю тему. Але я впевнена, що повернуся до неї.
— Що ще в «портфелі»?
— У наших із Євгеном Чернецьким планах — заснувати на наукових засадах товариство «Київське шляхетне коло». Ми маємо пропагувати ідею вивчення свого коріння. Причому неважливо, селянські ці корені чи короновані. Культура сім’ї починається із вивчення предків.
— А чим іще займатиметься це товариство?
— Ми повинні видавати книжки про генеалогію на наукових засадах. Це не має бути така ганебна театральщина, пов’язана з усіма цими псевдошляхетськими рухами, які заполонили Україну, коли багатії хочуть бути особливими і починають купувати герби. Наше товариство має цьому покласти край, щоб ці багатії бачили в нас здорову альтернативу і йшли зі своїми грошима до нас. Далі — культивування захисту вікових дерев в Україні. Оскільки генеалогія — це родинне древо, то символічно: якщо ти поважаєш своє родинне дерево, то ти маєш поважати і столітні вікові дерева. Ще дуже важливі символи.
У нас у кожному селі-містечку є пам’ятники Леніну. А в Острозі — розкішні князі Острозькі. Так повинно бути всюди: приїжджаєш у маленьке містечко, а там — пам’ятник народженій тут особливій людині. Щоб кожне містечко і село хизувалося народженими в них геніями. Такі у нас грандіозні плани.
— А чи уявляєте ви своє повернення на телебачення?
— Я насправді зраділа, коли мене звільнили, тому що зрозуміла, що якийсь етап у моєму житті відпав і починається щось нове. Після цього мені подзвонив Олександр Ткаченко (генеральний директор «1+1». — Ред.) і запропонував робити документальне кіно. Фактично — розширений ТСН. Мені це не цікаво. Натомість я йому запропонувала інше. Зараз країна психологічно скочується в дефолт. Я сказала Ткаченку: давайте, якщо ми любимо свою країну, знімемо антикризові ролики. Тобто своєрідні підказки, як діяти: не чекайте, панове, допомоги ні від Президента, ні від прем’єра, ні від держави — розраховуйте тільки на себе.
Я йому одразу настрочила ці ролики, він зацікавився. Але бренд-менеджер каналу сказала: давайте краще зробимо це в дусі «все будет хорошо». Але це не ті слова, які треба говорити людині, коли їй погано. Треба говорити: так, зараз погано, але давай подумаємо, що в тебе є ділянка землі і на цій землі ти можеш виростити картоплю. Один із роликів, приміром, був таким: баба Параска в такому-то селі на Полтавщині згадала, що у неї є далекі родичі в місті, які колись — великі пани — відмовилися від землі. І от баба Параска побігла на край села до баби Явдохи запитати, де ж ті родичі. Наступний кадр: і тепер баба Параска разом із дітьми мегаполісу стоїть на городі і збирає картоплю. На борщ буде! Борщ — у кожну хату!
Чомусь бренд-менеджер каналу вирішив, що це страшилки. А я вважаю, що це підказки. Я так засмутилася, що хтось знову заважає хорошій ідеї з’явитися на екрані! Робити канал «1+1» розважальним у таких умовах — це таке самодурство! Ще одна ідея: має бути програма, де в прямому ефірі сидить ведучий, психолог, зірка (та, яка викликає довіру, причому робити вона це має безкоштовно). І люди, що потребують психологічної допомоги, телефонують у студію на безкоштовну лінію. Але реакція в людей на екрані повинна бути всерйоз хорошою, вони мають давати людські життєві поради. За великим рахунком, зараз багато хто на межі виживання, ми маємо думати одне про одного, про тих, кому ще гірше.
Телебачення — це плацдарм. Якщо там з’являтимуться хороші, життєствердні ідеї, жоден політик так не змінить країну, як телебачення. Бо це ж засіб масової інформації. Яку інформацію ти туди спрямовуватимеш, так люди й житимуть: чи чужим життям із серіалів, чи собою, прагнучи до прекрасного.
— Яку Україну ви хочете показувати, ми вже зрозуміли. А для якої хочете працювати?
— Мені кажуть, що я занадто часто вживаю слово «шляхетний», але ж воно так пасує Україні! Вона така благородна, не скиглить. Я не хочу, щоб українці скиглили, шукали собі ворогів. Я хочу, щоб ми ніколи ні на кого не ображалися, щоб ми шляхетно йшли до процвітання. І щоб процвітання України було побудоване не на матеріальних цінностях, а на духовних. І тоді жодна криза в світі цього не забере. Те багатство, яке побудоване на духовних цінностях, є вічним. Воно нікуди не подінеться.
Джерело: «День»
Новини
Дніпропетровська обласна державна телерадіокомпанія заявляє про «безпрецедентний тиск» з боку влади, зокрема, про спроби облдержадміністрації контролювати ефір телебачення. Конфлікт, кажуть на ОДТРК, розпочався ще 2008 року, коли співробітники облдержадміністрації почали давати журналістам вказівки про порядок висвітлення окремих тем, та навіть перевіряти тексти у телефонному режимі, повідомляє «Радіо Свобода».
Зокрема, керівник відділу новин Любов Бурлакова стверджує, що декілька тижнів тому мав місце прецедент з критичним матеріалом на адресу голови облдержадміністрації: після виходу в ефір сюжету, де в кадр потрапив плакат «Бондаря у відставку!», прес-служба ОДА витребувала весь відеоматеріал за день.
А директор ОДТРК Вікторія Шилова бачить корінь протистояння в своєму особистому конфлікті з головою облдержадміністрації Віктором Бондарем. В ефірі телеканалу Вікторія Шилова розповіла, що керівник ОДА не раз викликав її на розмову, диктував умови щодо редакційної політики, погрожував звільненням.
Зі свого боку, в облдержадміністрації з таким баченням причин конфлікту категорично не згодні, а будь-які звинувачення у втручанні у інформаційну політику телекомпанії – відкидають. Заяви ж про тиск журналістів ОДА пов’язує з перевіркою фінансового стану телекомпанії правоохоронними органами. Крім того, обласна влада зі свого боку звертає увагу на «численні скарги на роботу директора телекомпанії», яка начебто використовує ефірний час для піару себе та партії «Громада», до якої належить.
Наразі, повідомляє «Радіо Свобода», сторони конфлікту у позиції вичікування: телевізійники сподіваються на реакцію Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, облдержадміністрація – на продовження перевірки телекомпанії відповідними структурами.
Новини
 Кабінет Міністрів України доручив Службі безпеки України розробити проект закону про державну реєстрацію інтернет-видань, повідомляє «Українська правда».
Про це сказано у розпорядженні уряду від 18 лютого 2009 про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2009 рік, розміщеному на сайті Верховної Ради.
СБУ доручено розробити законопроект «Про внесення змін до визначення процедури деяких законодавчих державної реєстрації актів України щодо інтернет-видань шляхом державної реєстрації надання їм статусу Інтернет-видань засобів масової інформації». Термін подання даного законопроекту - вересень 2009 року.
Новости
 В состав общественного совета при Национальном совете по вопросам телевидения и радиовещания должны входить представители общественных и церковных организаций. Об этом заявил сегодня на брифинге первый заместитель председателя Нацсовета по вопросам телевидения и радиовещания Игорь Курус.
По его словам, в настоящее время общественный совет превратился в "совет лоббистов". И.Курус объяснил, что в его состав входят представители телекомпаний, которым "интересно, как можно обойти закон о рекламе, как обойти траурные дни".
И.Курус добавил, что в странах Европы в состав таких общественных советов входят представители общественных и церковных организаций. В то же время, по его словам, его неоднократные обращения к общественному совету рассмотреть устав общественного телерадиовещания остались без ответа.
Новини
 Чи вдасться меру примусити киян платити за супутникові антени? Експерти сумніваються в законності ініціативи Черновецького.
Вже два тижні Києвом ходять чутки про можливе запровадження збору з власників «предметів розкошу», до яких на рівні з пластиковими вікнами, кондиціонерами та домофонами віднесено, супутникові антени. У деяких публікаціях називалася навіть орієнтовна сума податку з власників «тарілок» (зокрема, у газеті «Комментарии») – 50 гривень на місяць. І хоча офіційного підтвердження цього наміру міської влади ще немає, «заходи на місцях» уже проводяться – ЖЕКи отримали відповідні розпорядження «все підрахувати» та «подати дані».
Існування такого циркуляру підтвердив директор КП ЖЕК «Ярославська» Шевченківського району міста Києва Юрій Стеценко. За його словами, відповідний документ підписаний київським міським головою Леонідом Черновецьким, має номер 7532 і містить вказівку «забезпечити подання інформації за встановленою формою». Остання, крім кондиціонерів, засклених балконів і домофонів, передбачає «інвентаризацію» супутникових антен – причому з поділом за розміщенням (фасад або дах) і приналежністю (фізичні чи юридичні особи).
Схоже на те, що самі співробітники ЖЕКів не відчувають великого ентузіазму з приводу ініціатив мера – поки ані ваш автор, ані більша частина його знайомих в різних районах Києва жодним чином не стикнулися з подібною «інвентаризацією». «Жодна подібна інформація до мене не доходила», - каже киянин Євген із Нивок, власник супутникової антени. Він загалом досить спокійно ставиться як до можливої реєстрації в ЖЕКу, так і до перспективи платити «антенний податок», принаймні демонтувати «тарілку» точно не збирається.
У тому, що рішення мера може мати бодай якесь юридичне обґрунтування, сумнівається Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права.
«Закон України "Про систему оподаткування" (стаття 15) дає виключний перелік місцевих податків і зборів, - каже юрист. – Так, до місцевих податків належить податок із реклами та комунальний податок. До місцевих зборів належать:
• збір за припаркування автотранспорту;
• ринковий збір;
• збір за видачу ордера на квартиру;
• курортний збір;
• збір за участь у перегонах на іподромі;
• збір за виграш на перегонах на іподромі;
• збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
• збір за право використання місцевої символіки;
• збір за право проведення кіно- і телезйомок;
• збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
• збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
• збір із власників собак;
Ні цим законом, ні Декретом Кабінету міністрів "Про місцеві податки і збори" не надається право органам місцевого самоврядування встановлювати нові податки.
І головне, ч.7 ст. 1 Закону "Про систему оподаткування" говорить про те, що "Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають"».
Тим не менш, уявімо, що всі юридичні нестиковки вирішено (або просто проігноровано, як у нашій країні, на жаль, буває нерідко) і офіційно оформлено рішення київської міської влади: кожен власник супутникової антени віднині повинен щомісяця платити до бюджету міста 50 гривень. До чого це призведе, як вплине на ринок?
«Я такі кроки оцінюю як негативні, і на ринок вони можуть вплинути лише негативно», - каже видавець журналу MediaSat Олександр Глущенко. За його словами, незрозуміло, чому податком повинні обкладатися саме супутникові антени: «Пишуть, що це ще один спосіб зібрати кошти для київського бюджету – то з таким самим успіхом можна запроваджувати податок на мобільні телефони, на вуса, на бороди, на гумові чоботи… Теоретично це податок для багатих верств населення – але супутникове обладнання вже не коштує стільки, скільки коштувало 10-15 років тому, і зараз дозволити його собі можуть навіть пенсіонери. 50 гривень на місяць дають 600 гривень на рік, тоді як саме обладнання коштує зараз 20-30 доларів за антену та від 30 доларів за тюнер. Який сенс запроваджувати податок у 600 гривень на рік на обладнання, яке навіть не коштує 600 гривень?
Неясно також, на що підуть отримані гроші. У Німеччині, наприклад, є податок на телевізор. Кошти йдуть на систему суспільного телебачення. Що ми в Україні отримаємо взамін як платники? Так, у тій же Європі подекуди є навіть податок на антени, але лише на ті, що розташовані в історичних центрах міст. Приміром, у Прибалтиці декілька років тому був випадок: власників ПОПРОСИЛИ познімати антени з фасадів будинків у центрі міста і перенести їх на дахи».
Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус на питання про те, яким чином ініціатива київського мера може вплинути на розвиток ринку супутникового телебачення, відповів цілком однозначно і лаконічно: «Як і будь-які податки впливають на розвиток того чи іншого сегменту ринку – тобто із знаком мінус». А голова Нацради Віталій Шевченко іронічно зауважив: «Все, до чого торкається рука цього пана, стає золотим».
У компанії Vision TV (Viasat) ідея запровадження якихось додаткових зобов’язань для власників антен не те, щоб не викликала заперечень, радше – не була сприйнята серйозно. «Раціональніше було б не призначати податок, а прописати процедуру, за якою людина могла б узаконити супутникову антену, - сказала прес-секретар українського представництва компанії Яна Бойко. - Наскільки я розумію, головна претензія в тому, що "тарілки" псують зовнішній вигляд будинку, що це некрасиво. Відповідно, потрібно прописати правила, аналогічно до тих, які регулюють, наприклад, перепланування квартири. Однак обкладати податком лише за некрасивий вигляд – це неправильно. Це наша точка зору». Якщо ж усе закінчиться встановленням податку для власників антен, то, за словами пані Бойко, всі абоненти компанії обов’язково будуть попереджені.
У групі компаній «Поверхность» пообіцяли самостійно вивчити юридичну обґрунтованість нововведення і представити результати широкій громадськості. «Ініціатива щодо запровадження податку на супутникові тарілки одразу викликала у нас сумніви у своїй законності», - зазначив у коментарі «ТК» Джим Філліпофф, генеральний директор компанії «Поверхность ТВ». За його словами, найближчим часом на сайті www.pvplus.tv буде відкрито спеціальну сторінку, де кожен зможе отримати юридичну консультацію стосовно виправданості цього нововведення.
Важко не погодитися з припущеннями щодо малоймовірності запровадження податку на «тарілки», проте в останні роки кияни неодноразово ставали свідками втілення в життя таких речей, які зовсім незадовго до цього вважалися неможливими чи принаймні малоймовірними. Відтак, власникам супутникових антен лишається сподіватися на силу формальних факторів та на всяк випадок готуватися: або відстоювати свої права у суді, або забезпечувати за свій рахунок надходження додаткових коштів до бюджету міста Києва. Або, звичайно, зняти антену, щоб не псувати столичні краєвиди і не дражнити оточуючих зухвалою демонстрацією «казкових розкошів» у часи глобальної економічної кризи.
Новини
 Ректор Донецького національного університету Володимир Шевченко звинуватив телеканал «Україна» у небажанні надавати йому ефірний час для висвітлення офіційної позиції навчального закладу щодо спроб присвоїти йому ім’я Василя Стуса. Як повідомляє Телекритика з посиланням на «Остров», про це пан Шевченко повідомив на прес-конференції.
«Ми обговорювали це питання у Третяка, заступника губернатора Володимира Логвиненка, і просили, щоб один із каналів області, в цьому випадку ТРК ”Україна”, взяв у нас інтерв’ю ы таке інше. Вони сказали, що ця програма має бути тільки платною», - сказав Володимир Шевченко. «Вирішити питання», за його словами, пообіцяв допомогти народний депутат України Борис Колесников. «Ми ввійшли у контакт із Борисом Вікторовичем Колосниковим, і начебто це питання буде вирішене», - сказав пан Шевченко.
Тим часом ТРК «Україна» називає заяву Володимира Шевченка такою, що не відповідає дійсності. У заяві, на яку посилається «Остров», зазначено, що «ніхто із названих у матеріалі офіційних осіб не звертався на телеканал із проханням про надання ефірного часу для проведення інтерв’ю».
Нагадаємо, 9 лютого 2009 року Президент України Віктор Ющенко доручив Міністрові освіти і науки Івану Вакарчуку і голові Донецької облдержадміністрації Володимиру Логвиненку розглянути в найкоротші терміни ініціативу студентського самоврядування про присвоєння ДНУ імені Василя Стуса. 13 лютого конференція представників органів студентського самоврядування Донецького національного університету проголосувала проти присвоєння вузу імені Василя Стуса. Конференція студентів також не підтримала пропозицію про присвоєння університету імені колишнього першого секретаря Донецького обкому Компартії УРСР Володимира Дегтярьова. Водночас, пропозицію залишити назву університету без змін підтримав 181 представник студентського самоврядування.
Новини
 Засідання РНБО, а також нарада з питань співпраці з МВФ, анонсовані Секретаріатом президента на 27 лютого, пройдуть без участі преси.
Про це повідомили в прес-службі Глави держави.
Нагадаємо, РНБО завтра розгляне стан реалізації своїх рішень по антикризових заходах.
У нараді з питань співпраці з МВФ візьмуть участь Прем’єр Юлія Тимошенко, спікер парламенту Володимир Литвин, Голова Нацбанку Володимир Стельмах, а також лідер Партії регіонів Віктор Янукович.
Новости
 6 марта на канале ICTV стартует новый информационно-познавательный пятиминутный проект «Добрые новости». Его ведущей будет Елена Фроляк. «Наши акценты - позитивные истории, процессы, мысли. Наши герои – человек своего дела, человек, с верой и внутренним оптимизмом, – говорит о программе Елена Фроляк. - Мы не надеваем розовые очки, и не собираемся закрывать глаза на реальность. Мы будем искать светлые стороны этой реальности, искать добро, тщательным образом спрятанное в контексте кризиса, политического противостояния, нервозности людей. Нам очень хочется вернуть людям веру в себя и доказать, что жизнь кризисом не заканчивается, более того, она может кардинально измениться к лучшему с его же помощью».
С первых дней существования проект получит интернет-поддержку - на виртуальной странице «Добрых новостей» планируется показывать посетителям весь неиспользованный видеоматериал, полную версию интервью с героями. «Мы надеемся на обратную связь, активность и "нескромность" пользователей, которые не будут стесняться рассказывать о своих жизненных победах и даже подвигах. У программы только добрые намерения», - комментирует Елена.
Программа «Добрые новости» на ICTV будет выходить по пятницам в 19:10, сразу после информационного выпуска «Фактов».
Новини
 Випуск “Свободи на Інтері”, 27 лютого, о 21:30 буде присвячений таким темам:
Кризова зима закінчилася. Чи буде весняна відлига? Безробіття. Чи накриє Україну хвиля масових протестів? Активність колекторських фірм. Чому банки не хочуть іти назустріч позичальникам? Способи виживання. Натуральне господарство і бартер: повернення у 90-ті?
Також в ефірі «Свободи» – прямі включення: із суднобудівного заводу у Миколаєві та з Дніпропетровська, де клієнти банків уже постраждали від дій колекторів.
Нагадаємо , що прем"єра нового політичного ток-шоу «Свобода на Інтері» відбулась на телеканалі «Інтер» 10 жовтня. Ведучим першого випуску нової щотижневої програми став Арсеній Яценюк.
Середні показники програми: доля аудиторії - 23,15%, рейтинг - 7,02% (по панелі «міста 50+» ).
|